головна | музей | Книга 

Минуло 350 літ Переяславської ради – ледь чи не найбільш суперечливої події української історії. Але навіть нині, на 14 році незалежності ми не маємо безпристрасного й об`єктивного, здійсненого без огляду на кон`юнктурні міркування, викладу й аналізу історичних фактів щодо поступового поглинання України Росією. Все більш популярною у масовій свідомості стає хибна думка про Богдана Хмельницького, як про особу, що добровільно передала державний суверенітет України в руки Москви. На користь цієї версії наводять навіть цитату з “Розритої могили” Тараса Шевченка, що є не просто антинауковим та антиісторичним, а й взагалі позбавленим порядності актом. Шевченко, який багатьма творами переконує нас у своїй повазі до Богдана Хмельницького, писав згаданий вірш під впливом настрою, викликаного конкретними сучасними йому подіями. Історія не любить умовного виду, але якби не мілітарний союз 1654 року з Московією, Україна була б поглинута Польщею, здібний юний кріпак був би завезений паном у Варшаву, а не у Петербург й гнівно вигукував би “Ой Богдане! Нерозумний сину!” з протилежного приводу.     Правильній оцінці столітнього періоду державної незалежності в козацькі часи досі перешкоджають два фактори.     Перший полягає у тому, що сучасний український читач все ще не може вийти з полону чужоземних інтерпретацій тогочасний подій, а власне національної інтерпретації ще не створено. Польська історіографія вела мову не про народ, який прагне волі, а про свою бунтівну провінцію й намагалася всіляко принизити як сам цей народ, так і його вождів. Російська імперська історіографія підтасовувала усі факти під свою шовіністичну теорію “третього Риму”. У радянські часи домінуючим став акцент на ролі мас в історії та перевагах соціальних інтересів над національними. Викривлення з усіх цих трьох суб`єктивних джерел продовжують засмічувати нашу історичну свідомість.     Другий фактор стосується методології аналізу, яка продовжує застосовуватися при оцінці подій 350-річної давності. Мова йде про підхід до проблеми з точки зору історичної науки. Але якщо скористатися сучасною методикою політологічного аналізу, то ми отримаємо висновки, доволі відмінні від тих, які нині вважаються канонічними.     Автор проекту Володимир Синьоокий готує історико-публіцистичний твір з робочою назвою “З вогню у полум`я”, в якому має намір з точки зору сучасних національних інтересів України викласти події від часу виступу на історичну арену Богдана Хмельницького до смерті московського царя Петра І. Ставиться мета спростувати усі викривлення, які перекочували з чужоземних інтерпретацій у нинішню українську історіографію. Але найважливіше, що сучасна методика політологічного аналізу, яку застосовано для оцінки тогочасних обставин вказує на вагому геополітичну роль України в описуваний період, про що досі не згадувалося у жодному творі. Крім того стає очевидним, що Богдан Хмельницький незаслужено звинувачується у зраді національних інтересів України. Плани Гетьмана були зорієнтовані на досягнення реальної мети, однак їх звели нанівець його наступники, які за дивовижним збігом обставин мали одне й те саме ім`я Іван – Виговський, Брюховецький, Самойлович, Мазепа, Скоропадський…     Особлива турбота автора – нігілістичне ставлення сучасної української молоді до власної історії. Відверте небажання вчити її і знати пояснюється, у першу чергу, засиллям низькопробної масової культури, активною діяльністю сучасної імперської московської пропаганди, неспроможністю серйозних занять конкурувати з пустими й не інтелектуальними забавами різного штибу гейм-клубів. Виправити становище примусом неможливо, бо це навпаки наштовхнеться на спротив. Аудиторію треба зацікавити нестандартними підходами, що властиво й ставиться за мету. Твір пишеться у жанрі політичного детективу, а не як історичний нарис, що дає підстави сподіватися на підвищений інтерес широких читацьких кіл, а особливо молоді.       До уваги фахівців видавничої справи. Автор розгляне усі поважні пропозиції співпраці: зв'язатись.